Skip to main content

Скрипіння старих буків, червоний плющ, що обплітає старі дуби, різнокольорове листя, яке вітер несе по галявині, кам’яні та дерев’яні хрести. Серед таких декорацій на узгір’ї Дембник стоїть найгарніша дерев’яна церква у Польщі.

Село Улюч. Розташування та історія

Улюч – це одне з перших сіл у долині Сяну на Підкарпатті, що згадується в історичних джерелах.

Протягом століть Улюч населяли різні нації та етнічні групи. Його орендували італійці, він належав русинській солеварні, входив до польського королівства, був населений мазовшанами, потрапив до рук німців. Перед Другою світовою війною переважну більшість населення Улюча складали східні слов’яни: в 1939 році з 2040 мешканців села 1620 були українцями, 200 євреями, 200 поляками та 20 україномовними римо-католиками. Церква, що стоїть на узгір’ї Дембник (352 метри над рівнем моря), є власне витвором русинської культури.

Улюч. Церква на узгір’ї Дембник. Історія і доля

Дендрологічні дослідження показали, що Улючанська церква була побудована в 1659 році, що робить її однією з найстаріших дерев’яних церков в Польщі. Тільки церкви в Радружі та Горайцю старіші за церкву в Улючі. Ці церкви також знаходяться на Підкарпатті.

За традицією, церкви будували в найвищій точці села, щоб культова споруда була якнайближче до Бога. Церква Вознесіння Господнього побудована на високому узгір’ї Дембник, де вона стоїть окремо в оточенні старих буків і дубів. Обходячи навколо церкви, можна легко помітити залишки мурів. На цьому місці колись стояв монастир Василіян, і весь комплекс, окрім своєї сакральної функції, мав також оборонну роль. Зайти на вершину Дембник тоді можна було лише через дві брами. Одночасно вся територія захищалась двома вежами і додатково була оточена ровом. Варто зазначити, що узгір’я Дембник – це не тільки містичне давнє місце культу, а й неприступна фортеця. На територію церкви не вдалося вдертися, зокрема, шведам в 1657 році.

 

Як це завжди буває з дерев’яними будівлями, церкву в Улючі багато разів ремонтували і перебудовували. Найважливіша для сучасного вигляду церкви зміна, ймовірно, була проведена у XVIII столітті, коли був перебудований купол, що отримав характерну барокову форму.

Церква в Улючі була місцем відправлення культу до Другої світової війни. Після війни, Улюч і його околиці були місцем сутичок між підрозділами УПА і Війська польського. Результатом бойових дій була депортація 1000 жителів Улюча на територію України. Церква перестала виконувати свою сакральну роль і почала перетворюватись в руїни. В 60-х роках її вдалося відреставрувати. Відтоді вона стала філією Музею народної архітектури в Саноку.

Улюч. Характерні риси церкви

Як охарактеризувати церкву в Улючі? Мовою любителів дерев’яної архітектури: ця церква є орієнтованою (тобто має вівтар скерований на схід), тридільною (тобто має бабинець, наву і вівтар) і має зрубну конструкцію (тобто сусідні стіни з’єднані між собою укладенням колод «на замок»). Це три основні факти, які варто запам’ятати. Ці риси є загальними для переважної більшості дерев’яних церков в Польщі.

А які риси церкви в Улючі є особливими і не зустрічаються всюди?

Перерахуємо декілька з них, які, на мою думку, визначають унікальний вигляд церкви.

Нава, або «середня» частина церкви, є вкритою восьмигранним куполом з пандативами. Вівтар і бабинець, тобто «перша» і «остання» частини церкви, в свою чергу, накриті показними бочковими склепіннями. Як це виглядає, можна побачити на фото нижче.

Важливими елементами, що надають церкві в Улючі характерний вигляд, є також суботи (низькі аркади, що спираються на стовпи і покриті чотирисхилим дахом), «задертий» двосхилий дах над бабинцем та круглі вікна, що нагадують каюти.

Так це виглядає технічно та описово. А як чудово виглядає церква в Улючі, подивіться на цих кількох фотографіях, які, сподіваюся, хоч трохи відобразять її чарівність і красу.

 




Церква Вознесіння Господнього входить до складу об’єктів, розташованих на новоствореному туристичному маршруті Карпатський шлях дерев’яної архітектури, що поєднує підкарпатський шлях дерев’яної архітектури з польського боку з новоствореними маршрутами з українського боку у Львівській, Івано-франківській та Закарпатській областях.

Церква в Улючі. Цвинтар

Церкву в Улючі оточує цвинтар з кам’яними та дерев’яними надгробками. Біля найвищого дерев’яного хреста, що знаходиться поруч з входом до церкви, можна знайти пам’ятну дошку, присвячену Михайлу Вербицькому, автору музики українського гімну, який народився в Улючі.




Карпатський шлях дерев’яної архітектури – спільні дії для збереження та промоції історико-культурної спадщини українсько-польського прикордоння

Цей допис у блозі був створений за фінансової підтримки Європейского Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Його зміст є виключною відповідальністю Підкарпатської регіональної туристичної організації і в жодному разі не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу, ОУ або Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014 -2020.

 

Bartek Szaro

Author Bartek Szaro

More posts by Bartek Szaro

Leave a Reply

*