Spis treści
Цікаві, маловідомі місця в Бещадах
В бещадських долинах між хребтами, по яких пролягають популярні туристичні маршрути, приховані дерев’яні пам’ятки, зроблені жителями Бещад ще тоді, коли навіть наймузичніші горобці не цвірінькали ні про Хатку Пухатка, ні про Базу людей з імли.
В день відпочинку від гірських стежок я запрошую вас у подорож по дерев’яних пам’ятках Бещад і найближчої околиці. Це найцікавіші та найцінніші пам’ятки польсько-українського прикордоння, які є важливим елементом культури, що існує на території сучасних Бещад вже близько 500 років.
Церква Різдва Пресвятої Діви Марії в Ліскуватому
Починаємо з північно-східного краю. Ця церква розташована трохи збоку, але це лише додає їй чарівності. Що варто знати про церкву в Ліскуватому? Перше: це одна з чотирьох бойківських церков, яку можна побачити у Польщі. Бойківських? Так, дерев’яні церкви теж мають свої стилі. Найчастіше вони беруть свої назви від етнічних груп. Друге: церква, ймовірно, була побудована у 1832 році. Цю дату видно на верхньому одвірку південних дверей. В такий спосіб часто позначали дату будівництва церкви. Третє: її збудували Василь Томчак з Ліскуватого та Іван Рак з Лопушанки.
Церква Покрова Пресвятої Богородиці в Рувні
Церква в Рувні знаходиться лише на 15 км південніше. Це також церква, побудована в бойківському стилі. Імовірно (знову ж таки «імовірно», оскільки багато джерел щодо дерев’яних церков занадто непевні), вона була побудована приблизно за сто років перед церквою в Ліскуватому, тобто у другій половині XVIII століття.
Церква в Рувні, безумовно, вирізняється кольором. Як на мене, цей колір – збляклий смолистий. Звідки такий колір у церкви в Рувні? Дерев’яні пам’ятки час від часу просочують, щоб запевнити їм довговічність. Церква в Рувні просочена нафтою, і тому у деревини темний колір. Куполи церкви дуже гарно виблискують у сонячний день.
Церква св. Архангела Михаїла в Смольнику
Завершуємо Бещадський триптих бойківських церков церквою в Смольнику. Третя бойківська з чотирьох у Бещадах? Має бути щось пов’язане з тими бойками … Більше про бойків та бойківський стиль можна прочитати нижче. А про церкву в Смольнику? За офіційними джерелами цей пам’ятник архітектури було закінчено 1 серпня 1791 року. Це четверта церква, яка стоїть на тому ж самому місці. Що також характерно для дерев’яних церков. Якщо одна церква була зруйнована або, наприклад, згоріла, то наступну часто будували на місці попередньої.
Також добре зайти всередину церкви у Смольнику, щоб побачити поліхромію, тобто настінні розписи. Це єдиний оригінальний елемент інтер’єру.
Бойки
етнічна група, що проживає в Східних Карпатах. До Другої світової війни бойки становили 80% мешканців нинішньої польської частини Бещад. Після Другої світової війни 1/4 територій, де проживали бойки, залишилась у Польщі. Бойки були переселені з Бещад в межах операції «Вісла». Бойки говорили бойківським діалектом, що походить від русинської мови.
Бойківський стиль
це стиль церковної архітектури, який вирізняється тридільною будовою (поділ будівлі на бабинець, наву і вівтар). Характерним для бойківського стилю є однаковий розмір усіх трьох частин церкви. Дах церкви увінчаний чотиригранними або восьмигранними куполами.
Церкви в бойківському стилі звичайно також можна побачити в Україні. Це, зокрема, церква святого Дмитра в Маткові або церква святого Архангела Михаїла в Ужоці.
Церква святого Миколая в Гошеві
Мальовничо розташована церква в Гошеві є набагато молодшою пам’яткою, побудованою в 30-40-х роках ХХ століття. Безумовно цікавий факт, що напередодні початку Другої світової війни над будівництвом церкви працювали як греко-католики, так і римо-католики. Архітектором церкви був львів’янин Ярослав Фартух. Використовувались, зокрема, матеріали попередньої церкви, яка стояла на гошівському пагорбі з 1770 року.
Неважко помітити, що церква в Гошеві виглядає інакше, ніж три вищеописані бойківські церкви. Церква в Гошеві побудована в українському стилі. У міжвоєнний період, як у Польщі, так і в Україні, шукали національний стиль архітектури. Церква в Гошеві є одним із результатів цих пошуків. У 1968 році церква в Гошеві «зіграла» у відомому бещадському вестерні «Вовче відлуння».
Церква святого Архангела Михаїла в Бистрому
Трохи далі, на самому кордоні з Україною, нас чекає найбільша з усіх пам’яток мого маршруту – церква в Бистрому. Її будівництво було завершено в 1902 році. Архітектор церкви походив зі Львова. Це був Василь Нагірний. Відомий український громадський діяч, який спроектував понад 100 будівель. Серед них принаймні кілька подібних церков, які сьогодні можна побачити з українського боку.
Церква в Бистрому – це також результат пошуку національного українського стилю. Варто додати, що це єдина, що збереглася Підкарпатті, церква з трьома однаковими куполами – схожими за розмірами та стилем виконання.
Можливо, церква давно б перетворилася на руїни, якби не створений в 1985 році Бещадський відділ Товариства охорони пам’яток. Протягом кількох десятків років ентузіасти буквально борються за існування пам’ятки. Це того варте, бо як вони наголошують: це єдина споруда з такими архітектурними особливостями в Польщі.
Церква Народження Богородиці в Михновці
Якщо Ви вже знаходитеся в Бистрому, то обов’язково поїдьте у Михновець, за два кілометри від нього. З огляду на її стиль, ця споруда також є унікальною. Чому? Тут я звернуся до авторитету в галузі карпатської дерев’яної архітектури. Михайло Драган вважає, що якості церкви в Михновці настільки вирізняють її з інших, що вона повинна належати до окремого напрямку. Це вже зовсім не бойківська церква. Також вона не схожа на український національний стиль, оскільки вона була побудована раніше – у 1863 році. Несподіванка!
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії в Розтоці
Ще одне місце – просто на додачу. Розтока. Вірніше, церква Покрови Пресвятої Діви Марії в Розтоці. Вона мальовничо розташована біля дороги, що піднімається на однойменний перевал. Це вже Перемиське передгір’я.
Можна сказати, що церква в Розтоці – це абсолютно нове мистецтво. Вона збудована в 1936 році на місці попередньої церкви. Як ви, мабуть, здогадалися, вона є проявою пошуку українського національного стилю. Це чудове місце, щоб закінчити або почати маршрут по дерев’яних пам’ятках прикордоння.
Карта найцікавіших дерев’яних церков польсько-українського прикордоння в Бещадах
Цей допис у блозі був створений за фінансової підтримки Європейского Союзу в рамках
Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Його
зміст є виключною відповідальністю Підкарпатської регіональної туристичної організації
і в жодному разі не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського
Союзу, ОУ або Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва
Польща-Білорусь-Україна 2014 -2020.
